Вибір працівників, які підлягають вивільненню

Працівника, який підлягає вивільненню, обирає роботодавець, а не профком. Профком лише погоджує чи відмовляє у погодженні такого вибору!

1. Звільнення не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням:

• Вагітних жінок (ст. 184 КЗпП).
• Жінок, які мають дітей, віком до 3 років (до 6 років, якщо згідно медичного висновку дитина потребує домашнього догляду (ст. 179, 184 КЗпП).
• Одиноких матерів при наявності дитини віком до 14 років або дитини-інваліда (ст. 184 КЗпП). Одинока мати – це жінка, яка не перебуває у шлюбі і у свідоцтві про народження дитини якої відсутній запис про батька дитини або запис про батька зроблено в установленому порядку за вказівкою матері, вдова, інша жінка, яка виховує і утримує дитину сама (п. 9 постанови пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» № 9 від 06.11.1992).
• Батьків, які виховують дітей віком до 14 років без матері, в тому числі в разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі (ст. 186-1 КЗпП).
• Опікунів та піклувальників, які виховують дітей віком до 14 років (ст. 186-1 КЗпП).

2. Звільнення не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації:

• Працівників, які обиралися до складу профкому закладу, установи, організації, профспілкового представника – протягом року після закінчення строку виборних повноважень. Така гарантія не надається працівникам у разі дострокового припинення повноважень у цих органах у зв’язку з неналежним виконанням своїх обов’язків або за власним бажанням, за винятком випадків, якщо це пов’язано із станом здоров’я (ст. 252 КЗпП, ч. 3 ст. 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»).
• Молодих працівників у віці від 14 до 35 років, прийнятих після закінчення чи припинення навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних і вищих навчальних закладах, завершення професійної підготовки і перепідготовки, а також після звільнення зі строкової військової або альтернативної (невійськової) служби – упродовж 2 років після прийняття на перше робоче місце. Дворічний строк першого робочого місця обчислюється з урахуванням часу роботи молодого громадянина до призову на строкову військову або альтернативну (невійськову) службу (ст. 197 КЗпП, ст. 7 Закону України “Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні”).

3. Звільнення працівників молодше 18 років допускається лише у виняткових випадках, тільки за згодою районної (міської) комісії в справах неповнолітніх і лише з обов’язковим працевлаштуванням (ст. 198 КЗпП).

4. Переважне право на залишення на роботі насамперед надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці (ч. 1 ст. 42 КЗпП).

Доказами більш високої кваліфікації і продуктивності праці можуть бути:

• кваліфікаційна категорія;
• педагогічне, наукове звання;
• освіта;
• участь працівника в конкурсах, змаганнях;
• показники учнів, вихованців в конкурсах, олімпіадах, змаганнях;
• виконання більш складної роботи порівняно з іншими;
• нагородження, заохочення, стягнення тощо.

5. При рівній продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі, надається:1

1. Сімейним – при наявності двох і більше утриманців (п. 1 ст. 42 КЗпП).

2. Особам, в сім’ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком (п. 2 ст. 42 КЗпП).2

3. Працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації (п. 3 ст. 42 КЗпП).

4. Працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва (п. 4 ст. 42 КЗпП).

5. Учасникам бойових дій, інвалідам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (п. 5 ст. 42 КЗпП).

6. Авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій (п. 6 ст. 42 КЗпП).

7. Працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання (п. 7 ст. 42 КЗпП).

8. Особам з числа депортованих з України протягом п’яти років з часу повернення на постійне місце проживання в Україну (п. 8 ст. 42 КЗпП).

9. Працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, — протягом двох років з дня звільнення їх зі служби (п. 9 ст. 42 КЗпП).

10. Громадянам, віднесеним до 1-4 категорії потерпілих внаслідок Чорнобильської катастрофи (п. 7 ст. 20, ст. 21, 22, 23 Закону “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”). Потерпілі 4 категорії користуються перевагою лише за умови постійного проживання або постійної роботи чи постійного навчання у зоні посиленого радіоекологічного контролю.

11. Дітям війни – особам, які є громадянами України та яким на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років (ст. 5, ст. 1 Закону “Про соціальний захист дітей війни”).

12. Особам, що мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, — Героям Соціалістичної Праці і повним кавалерам ордена Трудової Слави (п. 20 ст. 9 Закону “Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні”).

13. Героям Радянського Союзу і повним кавалерам ордена Слави, а також особам, нагородженим чотирма і більше медалями “За відвагу” (ст. 11 Закону “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”).

14. Ветеранам військової служби (п. 14 ст. 6 Закону “Про статус ветеранів військової служби та їх соціального захисту”). Ветерани військової служби мають переважне право на залишення на тій роботі, на яку вони були зараховані вперше після звільнення з військової служби.

6. При рівних умовах перевага в залишенні на роботі надається особам, які є членами Профспілки працівників освіти і науки України з більшим профспілковим стажем (п. 3.1.18 обласної угоди).

7. У разі однакового профспілкового стажу береться до уваги наявність інших джерел доходів або можливість їх мати, враховуючи їх розмір (п. 3.1.18 обласної угоди).