Особливості звільнення працівника за власним бажанням у період тимчасової непрацездатності
Статтею 38 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) передбачено, що працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника чи уповноважений ним орган письмово за два тижні.
На практиці трапляються випадки, коли працівник виявив бажання розірвати трудовий договір, письмово повідомив про це роботодавця за два тижні до бажаного звільнення, але протягом цього періоду захворів і в останній день роботи перебуває на лікарняному.
В такій ситуації виникають труднощі в застосуванні частини 3 статті 40 КЗпП України, якою встановлено заборону звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті).
Що робити в даній ситуації роботодавцю: звільнити працівника в період його хвороби або чекати його одужання?
Міністерство соціальної політики в листі від 27.04.2012р. № 70/06/186-12 зауважило, що обмеження щодо звільнення працівника, який знаходиться на лікарняному, стосується тільки звільнення з ініціативи власника.
Тобто, чинним законодавством не заборонено звільнення працівника в період тимчасової непрацездатності за власним бажанням (ст. 38 КЗпП).
Якщо працівник не бажає відкликати свою заяву про звільнення за власним бажанням в період хвороби, роботодавець може забезпечити вимогу працівника на звільнення, оскільки в даному випадку ініціатива розірвання трудового договору належить працівнику.
Пленум Верховного Суду України в постанові від 6.11.92 р. № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» (пункт 17) роз’яснив, що правила про недопустимість звільнення працівника в період тимчасової непрацездатності (ч. 3 ст. 40 КЗпП) стосуються як передбачених статтями 40, 41 КЗпП, так й інших випадків, коли розірвання трудового договору відповідно до чинного законодавства провадиться з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.
Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не може бути визнано обґрунтованим, якщо в день звільнення працівнику видано лікарняний листок (довідку в установлених законом випадках) про його тимчасову непрацездатність.
Статтями 47, 116 КЗпП на роботодавця покладено обов’язок в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок в день звільнення. У випадку відсутності працівника на роботі в день звільнення розрахунок проводиться не пізніше наступного дня після пред’явлення ним такої вимоги.
Про необхідність отримання трудової книжки роботодавець надсилає працівнику поштове повідомлення відповідно до пункту 4.2. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників. Пересилання трудової книжки поштою допускається тільки за письмовою згодою працівника.
Інформація сайту Профспілки
One Response to Особливості звільнення працівника за власним бажанням у період тимчасової непрацездатності
Написати відповідь до Andriy Скасувати відповідь
Яка інформація на сайті є найбільш корисною для вас?
Теґи
ОТГ Оплата Спорт виплати вчитель-сумісник відпустки відрядження вітання галузева та генеральна угоди діловодство зарплата захист прав колдоговір консультації профспілки медогляди медіа методкабінети міжнародна співпраця нова робота нормативна база оздоровлення оплата праці оформлення нового працівника охорона праці пенсія перевірки переговори планування послуги ЖКГ постанова Президії правова допомога протестні дії профспілкове навчання робота середня школа соціальне партнерство соціально-економічний захист спартакіада стипендія студентський профактив трудовий договір фінансова робота фінансування освіти єдина тарифна сітка інформація ФПУ
На цю тему нещодавно непогано писали тут http://www.pravoconsult.com.ua/yak-pravylno-zdijsnyty-zvilnennya-z-roboty-za-vlasnym-bazhannyam/. Там фахівці попереджають про можливі помилки та цікаві моменти, про які працівник забуває, коли хоче звільнитися. До речі, потрібно і в заяві на звільнення вказувати, наприклад, реквізити банку, це також важливо!