Міністерство – Профспілка: двостороння робоча зустріч19 грудня 2014 року відбулася двостороння робоча зустріч соціальних партнерів – ЦК Профспілки працівників освіти і науки України та Міністерства освіти і науки України – для обговорення актуальних освітянських питань та пошуку подальших шляхів вирішення нагальних питань фінансування галузі.

Від галузевого міністерства участь у роботі взяли Сергій Квіт – Міністр освіти і науки України, заступник міністра Олексій Дніпров та відповідальні фахівці апарату МОН.

Профспілкову сторону представляли Голова Профспілки працівників освіти і науки України Георгій Труханов, заступник Голови Профспілки Сергій Романюк, заступник Голови Профспілки, голова Ради вищої школи ЦК Профспілки Володимир Цвих та голова Чернігівської обласної організації Профспілки Тетяна Матвеєва.

Під час зустрічі мова йшла про недопущення скорочення фінансування галузі освіти в наступному році, що призведе до погіршення якості освітніх послуг від дитячого садочка до вищої школи.

Особлива увага була приділена формуванню освітянського бюджету на 2015 рік й передбачення у ньому соціально-економічних видатків. Також обговорено ряд інших актуальних питань.

У підсумку робочої зустрічі соціальні партнери домовилися координувати подальші спільні дії у вирішення окреслених завдань щодо дотримання конституційних прав та гарантій освітян.

Міністерство – Профспілка: двостороння робоча зустрічОкремо наводимо проблеми, які під час обговорення підіймала Тетяна Матвеєва – голова Чернігівської обласної організації Профспілки:

«1. Неприпустимо піднімати тривалість спеціального стажу для призначення пенсії за вислугу років. У зв’язку з побоюваннями такого реформування педагогічні працівники масово звільняються з роботи, щоб до 1 січня 2015 року оформити пенсію за вислугу років. Це матиме ряд негативних наслідків:

  • звільняється у зв’язку з виходом на пенсію за вислугою років найбільш продуктивна частина педагогів, в закладах залишаються або молодь, яка ще не набула достатнього досвіду, або педагоги пенсійного віку;
  • у зв’язку зі звільненням значної частини педагогів серед навчального року (в окремих районах більше 10 %) існує загроза зриву навчально-виховного процесу;
  • збільшується навантаження на Пенсійний фонд.

2. Мінфін пропонує збільшити норму педагогічного навантаження у загальноосвітніх навчальних закладах з 18 до 20 годин з 1 липня 2015 року, з 20 до 22 годин з 1 липня 2016 року. При цьому Мінфін порівнює навчальне навантаження українського вчителя із загальним робочим часом іноземних вчителів. Таке порівняння є некоректним, оскільки загальний робочий час вчителя в Україні теж набагато перевищує 18 годин і включає не лише навчальне навантаження, але й дуже багато видів іншої діяльності (підготовка до уроків, робота з батьками, перевірка зошитів, класне керівництво, завідування кабінетами тощо). За розрахунками Мінфіну збільшення педнавантаження призведе до скорочення 21 % вчителів.

Небезпечною для освітян Чернігівщини є пропозиція встановити мінімальну наповнюваність класів у сільській школі не менше 20 учнів. Так, у сільській місцевості Чернігівської області налічується 26509 учнів, які навчаються у 2713 класах. Якщо відкривати класи лише при наявності 20 учнів, то їх стане не більше 1325. Тобто, кількість класів слід зменшити на 51 %. Відповідно, буде зменшено і кількість учителів.

Міністерство – Профспілка: двостороння робоча зустрічПроте, Мінфін не надає пропозицій – що буде із значною кількістю звільнених сільських вчителів, як вони утримуватимуть свої сім’ї?

Неприпустимо приймати норми, які б дозволяли непродумане закриття загальноосвітніх навчальних закладів, підходячи до цього питання лише з позицій економії коштів. Закриття шкіл уже зараз негативно позначається на учнях:

  • закриття шкіл не лише потребуватиме придбання шкільних автобусів, але і періодичної їх заміни, що не можуть собі дозволити не лише кошториси навчальних закладів, але і районні бюджети, програма «шкільний автобус» в даний час не діє; для належного перевезення школярів необхідне створення доріг з твердим покриттям;
  • шкільні автобуси потребують видатків на їх експлуатацію (паливо, ремонт), які не належать до числа захищених;
  • в умовах бездоріжжя шкільні автобуси швидко виходять з ладу;
  • вже зараз у деяких випадках відстань підвозу дітей до навчального закладу перевищує 40 км, щоденне подолання дітьми по 80 км негативно впливає на їх здоров’я;
  • не поодинокі випадки невиходу шкільних автобусів на маршрути з причин зимових заметів, відсутності пального та запчастин, що позбавляє дітей права на освіту.

Проте, розуміючи економічну ситуацію, навантаження на бюджет пропонується встановити на рівні закону наступну норму: «Мінімальна кількість учнів у загальноосвітньому закладі складає:

  • у загальноосвітньому закладі І ступеня – 5 учнів;
  • у загальноосвітньому закладі І-ІІ ступеня – 40 учнів;
  • у загальноосвітньому закладі І-ІІІ ступеня – 100 учнів.

Відстань від населеного пункту, де проживає учень до загальноосвітнього навчального закладу не може перевищувати 15 км. З метою дотримання даної норми дозволити існування загальноосвітніх навчальних закладів І-ІІ та І-ІІІ ступенів з меншою кількістю учнів.

Також у загальноосвітніх навчальних закладах І-ІІ та І-ІІІ ступенів може бути менша кількість учнів, якщо на визначену кількість не розрахована будівля закладу.»

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>