Лише добрі серця здатні пробудити відверті переживання й співчуття!

On 08.05.2014

Майже всі заходи в Прилуцькому гуманітарно-педагогічному коледжі ім. І.Я. Франка організовує й проводить культурно-масова комісія профкому студентів. За ініціативи нового члену профкому Могильнікової Дарії комісія вирішила подарувати лялькову виставу вихованцям дошкільного навчального закладу №28 центру С.С. Русової.

Це вже не перший захід, проведений профкомом на базі цього закладу. У березні студенти ставили літературно-музичну композицію за поемою Т. Шевченка «Відьма» під керівництвом голови профкому студентів Лисенко О.В. Так, отримавши масу задоволення від акторської гри та шквал оплесків і овацій від вдячних глядачів цієї дитячої установи, профком студентів вирішив знову відвідати заклад.

Іноді всім нам, і дорослим, і малим, хочеться поринути в дивовижний світ казки. Саме вона підтримує в нас віру в добро, творить чудеса й переносить від сірої буденності в різнобарвний дивосвіт. Із давніх-давен наші предки високо оцінювали вплив казки на людей. Уже тисячі літ вона вабить і зачаровує, хвилює і провокує, примушує сміятись і плакати, а головне – зближує. Так, казка допомогла в травневі дні стати початком дружби профкому студентів Прилуцького гуманітарно-педагогічного коледжу ім.І.Я.Франка і вихованців дитячої установи № 28. Студенти не просто майстерно поставили лялькову виставу «Пан Коцький», а й подарували часточку своєї душі. Ролі виконували: Балицька Г., Могильнікова Д., Голуб Б., Мащенко К., Харевич Р. і, звичайно ж, голова профкому студентів Лисенко О.В. Дарма, що це був дебют студентів у ляльковій виставі, все одно всі отримали безліч задоволення.

Усі вихованці дитячої установи, від ясельних до старших груп, уважно спостерігали за ляльковим дійством. Діти були настільки захоплені акторською грою студентів, що, здавалося, іноді від їх веселого сміху й щирих переживань за долю героїв потрібно було щось змінювати в сюжеті. За словами завідуючої дошкільного навчального закладу Недільченко О.М.: «Таких відвертих емоцій і співчуття героям казки наші діти ще не відчували». Після вистави всім малятам хотілося потримати за лапку жартівливого Котика, пожаліти зляканого Зайчика, поцілувати гостинну Лисичку. Такі щирі відчуття й дії дітей вкотре довели багатовікову істину, що лише люди з безмежно добрими й відкритими серцями здатні пробудити в інших переживання й співчуття. Члени профкому студентів, спостерігаючи за позитивними наслідками від своєї гри, вирішили, що обов’язково через деякий час вони знову подарують малюкам цікаву казку й добрі відчуття.