Про відпустки без збереження заробітної плати

Відпустки, передбачені ст. 25 Закону «Про відпустки»:

1) матері або батьку, який виховує дітей без матері (в тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), що має двох і більше дітей віком до 15 років або дитину-інваліда, – до 14 календарних днів щорічно;

2) чоловікові, дружина якого перебуває у післяпологовій відпустці, – до 14 календарних днів;

3) матері або батьку, бабі, діду, іншим родичам, які фактично доглядають за дитиною, особі, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, жінці, яка працює і має двох дітей віком до 15 років, або дитину-інваліда, або яка усиновила дитину, одинокій матері, батьку, який виховує дитину без матері (у тому числі й у разі тривалого перебування матері в лікувальному закладі), в разі якщо дитина потребує домашнього догляду, – тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку, а в разі якщо дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежний), – не більш як до досягнення дитиною шістнадцятирічного віку;

4) ветеранам війни та особам, на яких поширюється чинність Закону “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (п. 17 ст. 13, п.12 ст. 14, п. 13 ст. 15 Закону “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”) – до 14 календарних днів щорічно;

5) особам, які мають особливі трудові заслуги перед Батьківщиною (п. 22 ст. 16 Закону “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, п.22 ст. 9 Закону «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні») – до 21 календарного дня щорічно;

6) пенсіонерам за віком та інвалідам III групи – до 30 календарних днів щорічно;

7) інвалідам I та II груп – до 60 календарних днів щорічно;

8) особам, які одружуються, – до 10 календарних днів;

9) працівникам у разі смерті рідних по крові або по шлюбу: чоловіка (дружини), батьків (вітчима, мачухи), дитини (пасинка, падчірки), братів, сестер – тривалістю до 7 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та назад; інших рідних – до 3 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місця поховання та назад;

10) працівникам для догляду за хворим рідним по крові або по шлюбу, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, – тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більше 30 календарних днів;

11) працівникам для завершення санаторно-курортного лікування – тривалістю, визначеною у медичному висновку;

12) працівникам, допущеним до вступних іспитів у вищі навчальні заклади, – 15 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місцезнаходження навчального закладу та назад (ст. 214 КЗпП);

13) працівникам, допущеним до складання вступних іспитів в аспірантуру з відривом або без відриву від виробництва, а також працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі та успішно виконують індивідуальний план підготовки, – тривалістю, необхідною для проїзду до місцезнаходження вищого навчального закладу або закладу науки і назад;

14) сумісникам – на термін до закінчення відпустки за основним місцем роботи;

15) ветеранам праці (п. 6 ст. 7 Закону «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні») – до 14 календарних днів щорічно;

16) працівникам, які не використали за попереднім місцем роботи щорічну основну та додаткові відпустки повністю або частково і одержали за них грошову компенсацію, – до 24 календарних днів у перший рік роботи на даному підприємстві до настання шестимісячного терміну безперервної роботи;

17) працівникам, діти яких у віці до 18 років вступають до навчальних закладів, розташованих в іншій місцевості, – 12 календарних днів без урахування часу, необхідного для проїзду до місцезнаходження навчального закладу та у зворотному напрямі. За наявності двох або більше дітей зазначеного віку така відпустка надається окремо для супроводження кожної дитини;

18) працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі, протягом четвертого року навчання надається за їх бажанням один вільний від роботи день на тиждень без збереження заробітної плати.

Крім того, іншими нормами передбачені відпустки без збереження заробітної плати (неоплачувані відпустки):

19) одному з батьків, які мають статус осіб, віднесених до ІІІ або ІV категорії осіб постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, мають неповнолітніх дітей і проживають на територіях зон радіоактивного забруднення (п. 3 ст. 22, п. 1 ст. 23 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи») – до 16 календарних днів;

20) одному з потерпілих батьків потерпілої дитини віком до 10 років або особі, яка доглядає за потерпілою дитиною в разі недостатньої тривалості щорічної відпустки для використання путівки (п. 5 ст. 30 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи») – до закінчення путівки;

21) ветеранам військової служби, ветеранам органів внутрішніх справ, ветеранам державної пожежної охорони, ветеранам Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України (п. 13 ст. 6 Закону «Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ та деяких інших осіб та їх соціальний захист») – до 14 календарних днів на рік;

22) колишнім неповнолітнім (яким на момент ув’язнення не виповнилося 18 років) в’язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, створених фашистською Німеччиною та її союзниками в період Великої Вітчизняної війни та Другої світової війни, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків (п. 12 ст. 6-1 Закону «Про жертви нацистських переслідувань») – до двох тижнів на рік;

23) колишнім малолітнім (яким на момент ув’язнення не виповнилося 14 років) в’язням концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання, визнаним інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин (п. 17 ст. 6-2 Закону «Про жертви нацистських переслідувань») – до двох тижнів на рік;

24) колишнім в’язням концентраційних таборів, гетто та інших місць примусового тримання в період Великої Вітчизняної війни та Другої світової війни; особам, які були насильно вивезені на примусові роботи на територію Німеччини або її союзників, що перебували у стані війни з колишнім Союзом РСР, або на території окупованих Німеччиною інших держав; дітям партизанів, підпільників, інших учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога, яких у зв’язку з патріотичною діяльністю їх батьків було піддано репресіям, фізичним розправам, гонінням (п. 12 ст. 6-3 Закону «Про жертви нацистських переслідувань») – до двох тижнів на рік;

25) дружинам (чоловікам) померлих жертв нацистських переслідувань, визнаних за життя інвалідами від загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин, які не одружилися вдруге (п. 13 ст. 6-4 Закону «Про жертви нацистських переслідувань») – до двох тижнів на рік;

26) дітям війни (ст. 5 Закону «Про соціальний захист дітей війни») – до двох тижнів на рік;

27) кандидатам на пост Президента України – на період передвиборної агітації (ч. 1 ст. 65 Закону “Про вибори Президента України”);

28) кандидатам у народні депутати – на період передвиборної агітації (ч. 1 ст. 73 Закону “Про вибори народних депутатів України”);

29) кандидатам на посаду сільського, селищного, міського голови, кандидатам у депутати місцевих рад – на період передвиборної агітації (ч. 1 ст. 58 Закону “Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів”);

30) за сімейними обставинами та з інших причин (ст. 26 Закону «Про відпустки», ст. 84 КЗпП) – до 15 календарних днів на рік.