Додаткові відпустки у зв’язку з навчанням у ВНЗ

Право на відпустки мають усі громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої приналежності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи.

Гарантії права на оплачувані навчальні відпустки, умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для всебічного розвитку особи визначені Конвенцією Міжнародної організації праці № 140 «Про оплачувані навчальні відпустки» 1974 року (ратифікована 26.09.2002 ), Кодексом законів про працю України (далі – КЗпП) та Законом України «Про відпустки».

Статтею 202 КЗпП передбачено, що працівникам підприємств і організацій, які навчаються в навчальних закладах без відриву від виробництва, власник або уповноважений ним орган повинен створювати необхідні умови для поєднання роботи з навчанням.

Згідно з статтями 216 КЗпП та 15 Закону України «Про відпустки» працівникам, які успішно навчаються без відриву від виробництва у вищих навчальних закладах з вечірньою та заочною формами навчання, надаються додаткові оплачувані відпустки.

Такі відпустки надаються на період настановних занять, виконання лабораторних робіт, складання заліків та іспитів наступної тривалості:

для тих, хто навчається на першому та другому курсах у ВНЗ:

• першого та другого рівнів акредитації з вечірньою формою навчання – 10 календарних днів;
• третього та четвертого рівнів акредитації з вечірньою формою навчання – 20 календарних днів;
• незалежно від рівня акредитації з заочною формою навчання – 30 календарних днів;

для тих, хто навчається на третьому і наступних курсах у ВНЗ:

• першого та другого рівнів акредитації з вечірньою формою навчання – 20 календарних днів;
• третього та четвертого рівнів акредитації з вечірньою формою навчання – 30 календарних днів;
• незалежно від рівня акредитації з заочною формою навчання – 40 календарних днів.

Під час складання державних іспитів у ВНЗ незалежно від акредитації, особам, які навчаються надається 30 календарних днів.

Для підготовки та захисту дипломного проекту (роботи) студентам, які навчаються у ВНЗ з вечірньою та заочною формами навчання першого та другого рівнів акредитації, – два місяці, а у ВНЗ третього і четвертого рівнів акредитації – чотири місяці.

Працівникам допущеним до складання вступних іспитів в аспірантуру з відривом або без відриву від виробництва, для підготовки та складання іспитів надається один раз на рік додаткова оплачувана відпустка з розрахунку 10 календарних днів на кожний іспит.

Працівникам, які навчаються без відриву від виробництва в аспірантурі та успішно виконують індивідуальний план підготовки, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю 30 календарних днів та за їх бажанням протягом чотирьох років навчання – один вільний від роботи день на тиждень з оплатою його в розмірі 50 відсотків середньої заробітної плати працівника.

Для отримання додаткової оплачуваної відпустки у зв’язку з навчанням працівнику-студенту необхідно надати роботодавцю довідку-виклик навчального закладу на сесію, в якій, зокрема, зазначається: форма навчання; рівень акредитації навчального закладу; курс, на якому працівник навчається, період сесії, встановлений навчальним закладом, підстава для надання такої відпустки (для складання заліків та іспитів, настановних занять, державних іспитів, для підготовки та захисту дипломної роботи) та написати заяву про надання такої відпустки.

Вимоги адміністрації підприємства про отримання від навчального закладу після завершення сесії довідок про відсутність за працівником-студентом академзаборгованості чи повернення на підприємство другої відрізної частини довідки-виклику є неправомірними. Відповідне роз’яснення надано Міністерством соціальної політики в листі від 2.01.2013 № 2/13/116-13.

Відповідно до статті 217 КЗпП на час додаткових відпусток у зв’язку з навчанням за працівниками за основним місцем роботи зберігається середня заробітна плата.

Нарахування заробітної плати за час відпустки у зв’язку з навчанням провадиться згідно з наказом роботодавця про надання відпустки. Виплата цих відпускних провадиться не пізніше ніж за три дні до початку відпустки (ст. 21 Закону України «Про відпустки»).

Міністерство соціальної політики з посиланням на статтю 219 КЗпП також роз’яснює, що у випадку, коли працівник під час сесії у вузі, який знаходиться в іншому населеному пункті, захворів, у зв’язку з чим повернувся через тиждень після закінчення навчальної відпустки і надав роботодавцю підтверджуючий тимчасову непрацездатність документ, засвідчений у встановленому порядку, то вважається, що проїзд до місця знаходження навчального закладу і назад йому повинен бути сплачений у розмірі 50% вартості проїзду. Оплата проїзду здійснюється згідно з правилами оплати проїзду при відрядженнях.

Юридичний відділ ЦК Профспілки працівників освіти і науки України